Безпека життєдіяльності

Корисні матеріали з мінної безпеки (перегляд матеріалу за посиланням)

Номера служб порятунку

Шановні батьки та гуртківці!

Увага вірусні інфекції!

Поради для захисту від нової коронавірусної хвороби

УВАГА! ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ!

 Особливу увагу зверніть на правила поведінки дітей біля водоймищ та при виявленні вибухонебезпечних предметів.

- До виявлених вибухонебезпечних предметів ні в якому разі не можна доторкатись, перекладати, розряджати, ударяти, зберігати .

- Забороняється використовувати заряди для розведення вогню. - Не можна збирати і здавати в металобрухт.

- Знайшовши вибухонебезпечні предмети потрібно терміново повідомити в міліцію, школу, військомат.

Вогнепальна зброя - не забава!

Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ НА ВУЛИЦІ

Правила дорожнього руху

1.1. Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході вулиці

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах -- підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,--праворуч.

1.2 Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».

1.3 Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту

Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.

1.4 Дорожні знаки

Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

1.5 Дорожня розмітка

Для зменшення можливості дорожньо-транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків.

Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.

1.6 Рух за сигналами регулювальника

Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

1.7 Правила поведінки пасажира в автомобілі.

Пасажир в автомобілі має поводитися так:

-- посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; |найголовніше -- не зі сторони руху транспорту;

-- під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна автомобіля;

-- треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

1.8 Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). 

Поведінка при ДТП.

Найбільш розповсюджені види ДТП -- це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту.

Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:

-- за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;

-- негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників -- претензій одне до одного);

— намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди;

— свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.

1.9 Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.

Правила користування велосипедом:

— кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;

— їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;

— велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного;

Велосипедистові забороняється:

— рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

— рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

— під час руху триматися за інший транспортний засіб;

— буксирувати велосипед;

— їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;

— керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

Безпека на дорозі дітей в темний час, 
використання світлоповертальних елементів

Запобігання отруєння грибами

Гриби - обширна група організмів, що налічує близько 100 тис. видів. З більше 200 видів капелюшних грибів їстівними вважають 20 видів.

           Гриби поділяються на такі групи:

- їстівні - їх налічують до 500 видів, використовується 80-100 видів;

- умовно їстівні - мають поганий гіркий смак;

- неїстівні - мають неприємний запах, поганій смак;

- отруйні - мають токсичні речовини. Таких грибів блізько 80 видів.

       

   

Люди з давніх пір  використовують гриби як продукт живлення. Їх вживають солоними, смаженими, вареними, готують салати і соуси. Високоживильні плодові тіла і капелюшки грибів містять вітаміни, білки і інші корисні речовини. Першими на початку травня з'являються сморчки, строчки і шампіньйони.

      У середині червня - підберезники, а потім маслюки, сироїжки, підосиновики. Найпізніші - вже восени з'являються маслюки.

Отруєння - це порушення функцій організму, спрічинене потраплянням з навколішнього середовіща токсичніх речовін, що не можуть буті знешкоджені внутрішніми силами організму.

 Отруєння  бувають: побутові, виробничі , речовінамі, що є хімічною зброєю

            У побуті найчастіше зустрічаються харчові отруєння, причини

 яких полягає у споживанні зіпсованих продуктів.

            З усіх харчовіх отруєнь найнебезпечнішим є отруєння грибами.

           

Багато грибів мають своїх отруйних «двійників».

Смер­тельно отруйний гриб — бліда поганка — широко відомий як тонкий білий гриб з характерною «спідничкою» на ніжці біля шляпки. Але це не найпоширеніший її різновид. Дуже легко сплутати молоду бліду поганку і молоду печерицю. Є різнови­ди, що вміло маскуються під сироїжку. Вживання отруйних грибів в кращому разі може викликати сильне отруєння, а в гіршому - смерть.

Отруйні речовини, які містяться всередині гриба, не руйну­ються під час термічної обробки, засолення чи висушування. До­статньо невеликого шматочка, щоб смертельно отруїтися. Клінічна картина отруєння блідою поганкою нагадує картину захворювання на холеру.

Найнебезпечнішим грибом вважається блідна поганка і її разновиди, при отруєнні її токсинами реєструється до 99% летальності потерпілих. Небезпечним  є те, що отруєння блідою поганкою має свій прихований період. Тільки через 6—8 год починаються блювання, сильний біль у животі, пронос, виділяється холодний піт. Далі спостерігаються уповільнення пульсу, судоми, послаблення серцевої діяль­ності. Через деякий час стан потерпілого поліпшується, але не надовго. Напади повторюються впродовж кількох днів і через 5—10 діб настає смерть.

Якщо є підозра на отруєння, слід негайно промити шлунок блідо-рожевим розчином перманганату калію, що сприяє швидкому окисненню отрут. Категорично забороняється вжи­вати молоко, оскільки воно прискорює всмоктування токсич­них речовин крізь стінки кишечника в  кров. Для адсорбції ток­синів застосовують активоване вугілля. Хворого терміново кладуть у лікарню.

 Симптоми  отруєння грибами

 Розрізняють чотирі групи отруєння людей грибами, у тому числі:

Перша група - отруєння грибами строчками, виявляється через 6-10 годин, з’являється слабкість, нудота, блювота іноді розлад шлунку.

 Друга група - отруєння блідною поганкою і блізькимі до неї видами грибів, виявляється через 8 - 24 години, раптові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зніження температури, висока імовірність смертельних наслідків.

 Третя група - отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин - 6 годин, з’являється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть.

 Четверта група - отруєння опенькамі несправжніми, жовчним і чортовим грибом та не специфічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, зберіганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яку виявляється через 30 хвілін - 2 години розладнанням шлунково-кишкового тракту.

Загальна ознака отруйності всіх грибів - яскраво виражений червоний колір. Криваво-червоні розлучення на ніжках, кольори крові, що запеклася, трубчастий шар під капелюшком, вмить виступаючий на зрізах рожевий сік, рожевіюча або синіюча м'якоть на зламах - у трубчастих грибів.

            У пластинчастих - потовщена клубнеобразноє підстава ніжки, непропорційно довга тонка ніжка, бавовняний комірець на рівні країв ломкого капелюшка, білі пластинки.

Правила збирання грибів

 1. Збирайте в лісі ліше ті грібі, про які ві знаєте напевне, що сморід їстівні.

 2. Грібі, яких ві не знаєте чи які віклікають у вас сумнів, не кладіть у їжу і не пробуйте сирімі на смак.

 3. Ніколи не беріть і не їжте грибів, що мають біля основі ніжки подібне на бульбу потовщення, піхву (як у червоного мухомора), не куштуйте їх.

 4. Колі збираєте пластинчаті грибиі, особливо сироїжки та лісові печериці, намагайтеся брати їх цілою ніжкою, щоб не допустити помилки, про яку згадано у попередньому пункті.

 5  Ніколи не збірайте і не їжте грибів перезлілих, зморщених, червівих, зіпсованих.

 6. Не їжте сирих грибів.

 7. Якщо ж зустрінете в лісі блідну поганку, краще знищіть її. Червоний мухомор залишайте для лосів.

Профілактика отруєння грибами

 1. Збирайте тільки ті грібі, які добрі знаєте.

 2. Ніколи не вживайте у їжу незнайомі гриби.

 3. Добре знайте відміни їстівних і отруйніх грибів.

 4. Не збірайте ніяких грибів блізько від залізничних і автомобільних шляхів, атомніх і тепловіх електростанцій, великих промісловіх зон.

 5. Не купуйте на базарах суміші грибів із різних їх видів у якості грибної ікри, салатів, пирогів з грибами та інших виробів з подрібнених грибів.

 6. Не робіть домашню заготівлю грибів у герметичній упаковці, щоб уникнуті  захворювання ботулізмом.

 7. Будь-яку заготівлю грибів на зберігання робіть тільки у відкритому посуді під марлею або папером.

 8. Обов’язково перевіряйте гриби на радіоактивність.

 9. Сушіть тільки певні віди грибів, такі як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий; не корістуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність.   

Ні в якому разі не довіряйте таким помілковім тлумаченням:

·   отруйні грибиі мають неприємний запах, а їстівні - приємний. Отруйні гриби мають як приємний, так і неприємний  запах. Блідна поганка пахне майже так, як і печеріця;

·   усі гриби в молодому віці їстівні;

·   личинки комах, черв'яки і равліки не чіпають отруйніх грибів. Личинки і слімаки поїдають як отруйні, так і їстівні гриби;

·   опущені у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні грібі.;

·   цибуля або часник стають бурімі, якщо варіті їх разом з грибами, серед яких є отруйні.

·   отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годін;

·   сушка, засолювання, марінування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах.

ПЕРШ  НІЖ  ВЖИВАТИ  ГРИБИ  -ПОДУМАЙТЕ ЧІ  ВАРТО РІЗИКУВАТИ  СВОЇМ  ЖИТТЯМ  ТА ЗДОРОВ'ЯМ!

Правила безпечної поведінки на воді

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

• правильний вибір та обладнання місць купання;
• навчання дорослих і дітей плаванню;
• суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;
• постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

1) Уміння триматися на воді — запорука безпеки. Купання у морі, річці, ставку.

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній — запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

    Пам'ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні.

2) Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги потерпілому.

Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

— якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще — рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;

— якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

— якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

— опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

— очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

— викликати блювання через подразнення язика;

— покласти під шию валик з одежі;

— зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

— зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;

— розтирати тіло, щоб воно нагрілося.

Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

 3) Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку.

Правила поведінки на кризі:

— категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;

— обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;

— вантаж перевозьте на санях;

— кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;

— не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

— будьте якомога далі від ополонки;

— протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

— витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;

— на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;

— не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;

— по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;

— дайте попити теплої води, якщо є — чаю.

4) Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:

—          діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

—          не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;

—          не можна запливати за обмежувальні знаки;

—          слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;

—          якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;

—          не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

—          не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20—30 хв;

—          не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;

—          не подавайте навмисних сигналів про допомогу;

—          не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.

 5 ) Дія води на організм людини. Як правильно купатися

Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води — декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода — найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.

Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися:

—          купатися рекомендовано вранці і ввечері;

—          не слід купатися наодинці;

—          не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;

—          не стрибайте головою униз, де невідома глибина.

Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині!

Пам'ятка на час канікул

Пам'ятка про кліщів

Періодами найбільшого поширення кліщів є квітень, травень, жовтень та листопад.

Вірус кліщового енцефаліту зберігається та розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням.

Зараження людини відбувається під час укусу кліща, при випадковому роздавлюванні кліща, розчісуванні місця укусу та втиранні в шкіру збудника інфекції зі слиною чи тканинами кліща, а також при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів.

Від хворої людини до здорової це захворювання не передається.

Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому, 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб.

У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-390 С, з’являється нудота, блювота, турбують болі в м’язах шиї, спини, кінцівок. В подальшому відмічаються симптоми ураження центральної нервової, серцево–судинної, дихальної систем. В тяжких випадках може виникнути параліч окремих м’язів шиї, обличчя, плечей, рук.

Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту, противірусні препарати.

Для попередження зараження вірусом кліщового енцефаліту лікарі рекомендують:

· При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, одягати світлий, однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором.

· Проводити само- та взаємоогляди під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. При виявленні кліщів, які присмокталися, обов’язково їх видалити.

· Місце для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

· Вдома слід одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.

· Використовувати для захисту від кліщів ефективні репеленти (диметилфталат, диметилтолуамід-ДЕТА, “Редет”, “Тайга”, “Пермет”, „Офф! Екстрім”, „Гардекс аерозоль екстрім”, „Гардекс-антикліщ” та інші).

· Для осіб , які планують подорож за кордон слід заздалегідь зробити курс щеплень проти кліщового енцефаліту, пройти інструктаж щодо методів особистої профілактики, придбати репеленти.

· Особам, які не отримали щеплення, у вогнищах кліщового енцефаліту протягом перших чотирьох діб після присмоктування кліщів проводиться специфічна серопрофілактика шляхом введення імуноглобуліну проти кліщового енцефаліту.

· Особам, що прибули з небезпечних на кліщовий енцефаліт територій, необхідно звернутись до кабінетів інфекційних захворювань лікувально – профілактичних закладів за місцем проживання для лікарського контролю.

Видалення кліщів, які присмокталися.

Якщо присмоктався кліщ, необхідно звернутись до найближчого травмпункту.

При відсутності такої можливості видалення проводять самостійно: повільно видаляти разом з хоботком, розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою; пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини.

Після видалення кліща місце присмоктування змастити 5% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом, кліща спалити.

Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується слідкувати за самопочуттям, протягом двох тижнів щоденно проводити термометрію. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, болю голови, що зростає за своєю інтенсивністю, нудоти, блювоти, запаморочення, звертатись до лікаря-інфекціоніста

Дотримуйся простих правил:

– Збираючись до лісу, радимо одягтися так, щоб не залишати відкритими руки, а особливо ноги;

– Одяг повинен щільно прилягати до тіла (сорочка з глухим комірцем і довгими рукавами, які закінчуються манжетами, заправлена у брюки, а брюки – у шкарпетки, взуття);

– У зонах розповсюдження кліщів застосовують спеціальні протикліщові комбінезони з міцно затягнутими манжетами на рукавах і знизу брюк, застібки типу «блискавка», з каптуром, пришитим до комірця. Таким чином відкритим залишається тільки обличчя;

– Краще, якщо одяг світлий, однотонний, щільний (тоді на ньому легко можна помітити кліща);

– Через 2-3 години перебування у лісі і після виходу з нього обов’язково огляньте одяг і тіло (само- і взаємоогляд). Особливо ті місця, де кліщі найчастіше присмоктуються: голову, тіло, груди, згини рук, ніг. В одязі перевірте всі шви, складки. Якщо з вами собака – огляньте і її. Букет лісових квітів, трав – також.

– Присмоктування кліщів частіш за все відбувається під час зупинок для відпочинку. Тому для стоянок у лісі потрібно вибирати сухі, добре освітлені галявини, подалі від кущів, дерев. На ділянці лісу, де буде розташований туристичний табір для відпочинку, потрібно організувати розчищення місцевості від трави, кущів. Тут також не можна створювати звалище побутових відходів, тому що це приверне до вас гризунів, які можуть занести кліщів на житлову територію;

– Для попередження зараження кліщовим енцефалітом не слід пити сире козине молоко. Тому що кози є носіями вірусу цього захворювання.

ПАМ’ЯТКА щодо дотримання громадянами Правил безпеки на залізничному транспорті

Для збереження вашого життя та здоров’я виконуйте основні правила поведінки на залізничному транспорті:

1.Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо).

На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені покажчики «Перехід через колії».

2.Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо).

При наближенні поїзда до перону або платформи громадяни повинні стежити за звуковими сигналами, що подаються з локомотива, моторвагонного рухомого складу та іншого спеціального самохідного рухомого складу, уважно слухати оповіщення, що передаються по гучномовному зв'язку.

3.При наближенні поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.

Пішоходам категорично забороняється:

1.Ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п'яти метрів.

2.Переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м.

3.Переходити колію зразу після проходу поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад.

4.На станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію.

5.Проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.

6.Пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді, а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися.

7.На електрифікованих лініях підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які ідуть від опори до рейки.

8.Підніматися на дахи поїздів, локомотивів та вагонів, а також на конструкції мостів, освітлювальних вишок тощо.

Пам’ятайте: дотримання зазначених вимог вбереже Вас від фатальних випадків при знаходженні на території станцій, вокзалів та залізничних перегонах.