Підбірка книг для дітей, які допоможуть жити екологічно
«Врятуй тварин» від ВСЛ – цю книжку неможливо скачати електронно. Її потрібно щупати, гортати, дивитись. І хоч деякі сторінки зроблені з пластику, її варто придбати та передавати з покоління до покоління. Картиночки з прозорими сторінками показують, що у дикій природі тваринки виглядають гарніше. Просто і доступно для дітлахів.
«Хто росте у парку» та «Хто росте у саду» Катерини Міхаліциної – Дуже милі й захопливо описані історії, які пробуджують в дитині дбайливе ставлення до природи. А у дідуся-садівника та його сім’ї ми можемо багато чого повчитись.
Серія книг «Магічний шкільний автобус», а особливо «Магічний шкільний автобус та проблеми клімату» Джоанна Коула і Брюса Дегена – дуже зрозуміло про все що відбувається у світі, навіть тому хто ніколи не цікавився темами екології.Віртуальні екскурсії музеями України та світу
Віртуальна екскурсія Коломийським музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;
Віртуальна екскурсія музеєм Трипілля;
Віртуальна
екскурсія Національним музеєм «Чорнобиль»;
Музей Івана
Гончара (м. Київ);
Музей історії
розвитку Українського козацтва (м. Одеса);
Британський музей (м. Лондон)https://www.britishmuseum.org/collection;
Галерея Брера (м. Мілан)https://pinacotecabrera.org/en/;
Лувр, (м. Париж)https://www.louvre.fr/en/online-tours;
Музей Прадо, (м. Мадрид)https://www.museodelprado.es/en/the-collection;
Галерея Уфіцці, (м. Флоренція)https://www.uffizi.it/mostre-virtuali.
Дитяча література
Дитячий журнал онлайн "Колосок" - http://magazine-kolosok.ru/
Дитяча газета онлайн "Юний натураліст" - https://nenc.gov.ua/?page_id=4188
Науково-художній журнал для дітей та юнацтва "Паросток" - https://nenc.gov.ua/wp/?p=597
Інформація про права дитини
Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.
Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання є Конвенція про права дитини від 20.11.89. В українському законодавства основними правовими документи з цього питання є – Конституція України, Сімейний кодекс України (далі – СК України), Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України (далі – ЦК України).
Хто має статус «дитини»?
За загальним правилом згідно з зазначеним вище міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (ст.6 СК України).
Які загальні права дитини?
Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило виділяють наступні:
- право на життя;
- право на охорону здоров'я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;
- право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;
- право на ім'я та громадянство;
- право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;
- право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;
- право на свободу совісті та релігійних переконань;
- право на отримання інформації, що відповідає її віку (в тому числі право на вільний пошук, отримання, використання, поширення та зберігання інформації в усній, письмовій чи іншій формі, за допомогою творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв'язку (комп'ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини);
- право на звернення (зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення);
- право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності (зокрема, дитина вправі особисто звернутися до державних органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів);
- право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та право на піклування батьків;
- право на освіту;
- право на майно та житло (зокрема, дитина наймача або власника житла має право користуватися ним нарівні з останнім);
- право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю;
- право на об'єднання в дитячі та молодіжні громадські організації (при цьому створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється).
Разом з загальними правами людини, які належать неповнолітнім, законом передбачені і деякі особливі права дитини, специфіка яких обумовлена її потребою в особливому захисті, турботі і допомозі.
Які права дитини передбачені законодавством в сфері сімейного життя?
Окрім загального права на проживання в сім’ї, для дитини передбачені й інші права у сфері сімейного життя.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, яким відповідають певні права дитини. Виходячи з цих законодавчих приписів, дитина має право на піклування з боку батьків про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, на забезпечення батьками здобуття нею повної загальної середньої освіти, підготовку її до самостійного життя, повагу. Батькам заборонено здійснювати будь-які види експлуатації дитини, застосовувати фізичні покарання та інші види покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 153 СК України дитина має право на безперешкодне спілкування з батьками (це право може бути обмежене у деяких випадках, передбачених законом). Схожі норми передбачені й у ст.ст. 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в тому числі дитина, батьки якої проживають у різних державах. Крім того, дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров'ю.
Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Дитина ж, яка досягла 10 років, має право визначати місце свого проживання спільно з батьками. Дитина, якій виповнилося 14 років, взагалі може самостійно визначати де їй проживати у випадку, якщо її батьки проживають окремо (ст. 160 СК України, ст. 29 ЦК України).
Після досягнення 14 років дитина набуває право самостійно звертатися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав своїх батьків або одного з них. Про підстави, порядок та наслідки позбавлення батьківських прав читайте тут.
Дитина має право дати або не дати згоду на усиновлення (ст. 218 СК України). Згода дитини на усиновлення потрібна у всіх випадках, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Крім того, дитина має право бути проінформованою про правові наслідки усиновлення (тобто їй має бути роз’яснено доступним способом що таке усиновлення, що це означає для неї, які наслідки усиновлення тощо).
Згода дитини на усиновлення не обов’язкова лише у випадках, коли вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, а також, якщо вона вже проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Дитина у віці від 14 до 16 років має право змінити своє власне ім’я або прізвище за згодою батьків або, у деяких випадках, – одного з них (наприклад, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім тощо). Дитина ж, якій виповнилося 16 років, має право змінити своє власне ім’я або прізвище на власний розсуд (ст. 295 СК України).
Сімейним кодексом України закріплено загальне правило, згідно з яким дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками чи іншими членами сім'ї, а також будь-якими посадовими особами з приводу питань, що стосуються її особисто або її сім'ї. Незалежно від свого віку, кожна дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні будь-яких спорів як між її батьками, так і між іншими особами з питань, що стосуються її виховання, місця проживання і т.п. (ст. 171 СК України).
У передбачених законом випадках дитина може отримати право одружитися або вийти заміж. Так, за загальним правилом, право на шлюбвиникає після досягнення повноліття. Тобто право одружитися чи вийти заміж має людина, які виповнилося 18 років. Проте, згідно зі ст. 23 СК України дитині, яка досягла 16 років, також може бути надано право шлюб. Відповідне рішення приймається судом, якщо буде встановлено, що це відповідає інтересам дитини.
Які права дитини передбачені законодавством в сфері майнових відносин?
Відповідно до ст.ст. 174, 175 СК України все майно, яке було придбане батьками для забезпечення виховання, розвитку чи навчання дитини (наприклад, іграшки, книги, одяг, взуття, меблі, спортивний інвентар, музичні інструменти, приладдя для творчості, інші дитячі аксесуари) є власністю дитини.
Якщо ж дитина брала участь у праці, результатом якої стало набуття будь-якого майна, або у фінансуванні набуття такого майна, воно належить батькам та дитині на праві спільної сумісної власності.
За загальним правилом, управління майном, що належить малолітній дитині (тобто у віці до 14 років), здійснюють батьки, проте, якщо така дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, таке управління здійснюється з урахуванням потреб та інтересів дитини. Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.
Дитина має право на одержання в спадщину майна і грошових коштів батьків у разі їх смерті при спадкуванні за законом (тобто за відсутності заповіту). Також, законом передбачені випадки, коли дитина має право на обов’язкову частку у спадщині і за наявності заповіту незалежно від його змісту, тобто навіть тоді, коли батьки заповіли своє майно іншим особам (ст.ст. 1235, 1241 ЦК України). Такі права має й дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав (ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»).
Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до законодавства.
Статтею 180 СК України на батьків покладено обов’язок утримувати дитину. Таким чином, дитина має право на утримання з боку батьків до досягнення нею повноліття.
Також, законом передбачені випадки, коли право на утримання дитини зберігається й після досягнення нею 18 років, а саме:
- якщо дочка чи син є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки мають можливість надавати таку матеріальну допомогу);
- якщо дочка чи син, які не досягли 23 років, продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки мають можливість надавати таку матеріальну допомогу).
У випадку, якщо має місце сплата аліментів одним з батьків, такі кошти є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, проте вони можуть використовуватися лише за цільовим призначенням, тобто на утримання дитини, а сама дитина також має право брати участь у розпорядженні ними.
В деяких випадках, дитина має право й на самостійне одержання аліментів та розпоряджання ними.
Цивільним кодексом України передбачено деякі специфічні права дитини. Наприклад, згідно зі ст. 911 ЦК України дитина віком до 6 років має право на безоплатний проїзд за договором перевезення без права зайняття нею окремого місця, а дитина віком від 6 до 14 років – на проїзд за пільговою ціною. Також, для прикладу, відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого від злочину право на відшкодування шкоди має і її дитина до досягнення нею 18 років (учень, студент – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років).
Відповідно до ст. 35 ЦК України в деяких випадках дитина, яка не досягла повноліття, має право на отримання повної цивільної дієздатності. Зокрема, у випадках:
- якщо дитина досягла 16 років і працює за трудовим договором;
- якщо дитина записана матір'ю або батьком дитини;
- якщо дитина досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю.
Відповідно до ст.ст. 31, 32 ЦК України дитина, яка не досягла 14 років, має право:
- самостійно укладати дрібні побутові угоди (мова йде про угоди, які задовольняють побутові потреби особи, відповідають її розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість);
- здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Дитина, у віці від 14 до 18 років, крім дрібних побутових угод також має право:
- самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
- самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
- бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
- самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);
- укладати інші угоди за згодою батьків (при цьому, у разі необхідності укладення угоди (наприклад купівлі-продажу) щодо транспортних засобів або нерухомого майна – необхідна наявність письмової нотаріально посвідченої згоди батьків та дозвіл органу опіки і піклування);
- розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами в банк або іншу фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків.
Які права дитини передбачені законодавством в сфері праці?
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 188 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) дитина може бути прийнята на роботу після досягнення нею 16 років або, як виняток, після досягнення 15 років за умови, що її робота не завдаватиме шкоди її здоров'ю і навчанню та за згодою одного з батьків.
Залучення дітей до виконання робіт з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами, до підземних, нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні – заборонено (ст. 192 КЗпП України).
Трудовим законодавством передбачено цілий ряд прав та пільгових умов роботи для неповнолітніх, зокрема:
- скорочена тривалість робочого часу зі збереженням оплати праці як за повну тривалість – для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень (ст. ст. 51, 194 КЗпП України);
- обмеження щодо звільнення з роботи з ініціативи роботодавця – тільки за згодою служби у справах дітей (ст. 198 КЗпП України);
- покращенні умови щодо відпусток неповнолітніх робітників – тривалість у 31 день, призначення в зручний час і т.д. (ст.ст. 75, 195 КЗпП України, ч. 8 ст. 6, п. 3 ч. 7 ст. 10, п. 1 ч. 13 ст. 10, ч. 5 ст. 11, ч. 5 ст. 24 Закону України «Про відпустки»).
Статтею 22 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 3 ст. 35 ЦК України передбачено право дитини, якій виповнилося 16 років, займатися підприємницькою діяльністю. Дитина реєструється як підприємець за наявності письмової згоди на це батьків.
Правила поведінки у природі
Як поводити себе у природі.
Весна – це найулюбленіша пора року для багатьох людей, які відправляються в паркову зону, в ліс збирати ягоди або просто на дачу для відпочинку, нових вражень та оздоровлення. Відпочиваючи та контактуючи з дикою природою, треба знати та розуміти, як себе поводити, щоб нікому не зашкодити та, якщо це, звісно, буде потрібно, навіть допомогти. З кінця весни і до середини літа можна натрапити на дитинчат диких звірів, які, на ваш погляд, «самотні» та «кинуті», пташенят, що опинились поза гніздом, але самі ще не літають.
Як правильно поводити себе в такій ситуації? Ми всі добре знаємо, що не можна залишати сміття, розпалювати багаття. Але що ж робити, коли ми зустрічаємо маленьких представників дикої фауни? Екокультура сучасної людини – це не тільки про «не смітити», а це ще й свідомі та обдумані норми поведінки, здатність приймати правильні рішення. Та для цього потрібні певні знання, якими ми з вами з радістю поділимось.
Перш за все, зустрівши «покинуте» пташеня, не торкайтесь його! Обережно його огляньте, якщо воно не поранене, має здоровий вигляд, добре оперене, то залиште його там, де знайшли. Батьки продовжують про нього піклуватись, навіть, якщо воно не в гнізді та, скоріш за все, вони за вами спостерігають, та чекають, коли ви вже підете геть. Але буває й так, що за якихось причин на землі опиняються пташенята гніздового типу, ще голі, без пір’я та сліпі. От саме їм й потрібна допомога. Якщо гніздо десь не дуже високо, то можна спробувати покласти маля туди, але ж, якщо це не вдасться, то пташеняті потрібне штучне вигодовування. Тоді вам потрібна консультація спеціаліста-орнітолога, багато вільного часу та терпіння.
А якщо ви побачили маленького зайченя, лисеня чи оленятко або їжачка, і у вас з’явилося бажання забрати маленьке пухнасте створіння додому, то закликаємо вас цього не робити! Часто тваринка тільки здається безпорадною та самотньою, навіть може не лякатися вас та підпустити дуже близько, адже дитинча ще не розуміє, що добре, а що погане, воно довірливе, тільки пізнає світ. Малеча доволі довго може перебувати сама (декілька діб), доки її батьки полюють. Або буває й так, що батьки десь недалеко і спостерігають за ситуацією, але бояться підійти до власних дітей та з нетерпінням чекають, коли ви підете геть. Якщо ви бачите, що пухнастик не поранений, не виснажений, то йому не потрібно допомагати, не потрібно тягти його додому в якості домашньої іграшки, також не треба нести його до зоопарку, якщо такий є в вашому місті. З ним буде все гаразд і без вас! Навпаки, вилучивши дитинча з його рідної домівки Природи, ви назавжди позбавити його радощів того життя, на яке воно по праву заслуговує. Чому так? Та тому, що той досвід виживання в дикій природі йому можуть дати тільки батьки. Ви не зможете, погравшись, повернути його назад до лісу, воно там просто вже не виживе. Не треба «причиняти» добро, там де це не потрібно.
У природній розвиток дикої природи слід втручатися настільки рідко, як тільки це можливо. Як було сказано вище, батьки дитинчат часто поруч. Окрім цього, пташенята в деякій мірі самі, щоб не розгубитися, писклявим голосом завжди про себе нагадують батькам, саме тому можна подумати, що це вони кличуть на допомогу. Ці крики є природніми, оскільки саме на них прилітають дорослі птахи, щоб погодувати виводок.
А от при знахідці пораненої чи виснаженої тварини, потрібно діяти по іншому. Ви маєте право звернутись до реабілітаційних центрів, зоологічних парків, найближчих до вашого місцезнаходження, ветеринарних клінік, оскільки такі тварини потребують професійної допомоги. При транспортуванні дитинчат до закладів надання допомоги, потрібно захистити себе від контакту з твариною.
